Виховна година для учнів початкових класів на тему: Бережи здоровя з малку


Тема: Промінчики ввічливості
Мета: узагальнити знання учнів про ввічливість, вчити вживати «чарівні слова», виховувати любов і пошану до оточуючих людей, бажання бути ввічливою, вихованою людиною.
Обладнання: картки зі словами ввічливості, ілюстративний матеріал, прислів’я, вірші.
І. Організаційний момент.
Усміхнися сонечку:
«Здраствуй, золоте!»
Усміхнися квіточці –
Хай вона цвіте!
Усміхнися дощику:
«Лийся, мов з відра!»
Друзям усміхнися,
Побажай добра.
ІІ. Оголошення теми заняття.
Сьогодні ми з вами поговоримо про ввічливість, а отже про те, як діти повинні поводитися з дорослими, товаришами, вчителями, батьками, взагалі з людьми.
Подумайте, пригадайте, що таке ввічливість?
Ввічливість – це мистецтво людського спілкування, вміння поводитися залежно від вимог і конкретних обставин.
Є слова важливі, вагомі – Батьківщина, Україна, мир. Є рідні та близькі слова – мама, тато, брат, сестра, бабуся, дідусь. А є в нашій мові ввічливі слова, які називають ще «чарівними». Послухайте діти, вірш і запам’ятайте чарівні слова.
Чарівні слова
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
І кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти друже, мусиш знати їх,
Запам’ятать не важко.
Маленькі ключики твої –
«Спасибі» і «Будь ласка».
Які «чарівні слова» ви почули у цьому вірші?
Коли ми їх вживаємо?
Які ще ви знаєте слова подяки? Назвіть їх?
А зараз послухайте казку-загадку і спробуйте відгадати, як називались сини Феї Ввічливості.
У Феї Ввічливості було троє синів. Перший син прокидався разом зі сходом сонця, будив пташок і ті своїм співом звіщали, що настав ранок. Люди вставали, снідали і готувалися до травневого дня. А як сонце висушувало росу, на зміну меншому братові приходив середущий брат. Він був ввічливим людям весь день, аж доки сонце не ховалось за обрій. Тоді естафету підхоплював старший брат. Він зустрічав перехожих на вечірніх вулицях, дарував приязні слова і усмішки. Матуся гордилася своїми синами, бо вони несли радість людям, без них не обходилась жодна чемна людина.
Хто із вас, діти, здогадався, як звали синів?
(Добрий ранок, Добрий день, Добрий вечір)
Коли ми вживаємо ці слова? А які ще знаєте слова вітання? Назвіть їх.
Якщо є слова вітання, то повинні бути і слова прощання. Пригадайте їх.
А чи знаєте ви, що в різних країнах світу люди вітаються по-різному.
Українці зичать одне одному доброго ранку, доброго дня, доброго здоров’я.
Англійці під час зустрічі запитують: «Як ви себе почуваєте?!»
Араби вітаються словами «Мир тобі!». Саме це вітання найстаріше. Воно таке ж давнє як і рукостискання. Адже потиском один одному руки ще наші далекі-далекі пращури. Бо як же інакше повідомити зустрічного, що ти з миром ідеш? Сказати? А якщо він мови твоєї не знає і не розуміє тебе? От і виходить, що вірніше всього показати руки: ось мовляв, немає в мене ні сокири, ні списа, ні лука. Я-не ворог тобі, а друг. Рукостискання, щоправда, теж бувають різними.
У Конго, наприклад, і досі вітаються двома руками. Це ще красномовніше: обидві руки без зброї.
А на островах Океанії потискають один одному середні пальці і злегка тягнуть кожен у свою сторону.
У знак особливої пошани в Японії низько-низько вклоняються, згинаючись удвоє, і присідають до землі, нахиливши голову.
Індійці, склавши долоні, піднімають їх до обличчя.
Араби прикладають до лоба і до серця руки й опускають їх з поклоном ніби кажучи: «Думки мої, серце моє – все тобі».
Отже, давайте підсумуємо. Всі «чарівні слова», слова ввічливості бувають:
слова привітання
слова прощання
слова подяки
слова вибачення
слова прохання
Гра «Швидко і точно»
Давайте пригадаємо ще раз якомога більше «чарівних слів». Я кидаю вам м’ячик, а ви називаєте слова привітання, прощання, подяки, прохання і вибачення.
Дуже добре пояснить нам те, навіщо людям потрібно не тільки знати, але й вживати повсякчас і всюди слова ввічливості оповідання В.О.Сухомлинського.
Дякую
Дрімучим лісом йшли два подорожні – дід і онук. Була велика спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав: - Дякую, тобі, струмочку.
Дідусь дістав із сумки ложку і викинув із струмочка кілька жмень мулу. Онук посміхнувся і запитав: - Навіщо ви, дідусю, сказали струмочку «Дякую»?. Він же мертва істота, не почує ваших слів, не відчуває вашої подяки.
Це так. Струмок нічого не почує. Коли б води напився вовк, він не міг би подякувати. Ми ж не вовки, а люди. Людина говорить «Дякую», щоб не стати вовком.
А зараз пограємо в гру «Будь ласка»
За моєю командою ви повинні виконувати дії тільки тоді, коли звучать слова «Будь ласка», «Будьте ласкаві».
Встаньте, будь ласка.
Присядьте.
Нахиліться вліво, будь ласка
Нахиліться вправо, будь ласка
Пострибайте
Руки вгору підняли, будь ласка
Опустили, ………. будьте ласкаві
Своїм губкам подякували
Своїм вушкам подякували
Присіли будь ласка
Встали, будьте ласкаві
До сусіда посміхнулись, будь ласка
За парти тихо сіли.
Тепер ми переконалися в тому, що нам приємно спілкуватися і працювати з ввічливими людьми. От і давайте підберемо до слова ввічливий якомога більше синонімів (близьких за значенням слів).
85026512001500вихований
85026513462000чемний
85026513017500тактовний
85026510668000гречний85026510223500делікатний
8502651168400085026511684000850265116840008502651168400085026511684000850265116840008502651168400085026511684000Ввічливийкоректний
уважний
привітний
чуйний
люб’язний
шанобливий
милосердний
обхідливий
А тепер підніміть руки ті, хто є ввічливим учнем чи ученицею.
От ми зараз перевіримо, чи це дійсно так.
Гра називається «Ввічливо-неввічливо»
Якщо ввічлива людина, тобто ви, повинна робити те, що я називаю, ви плескаєте в долоні, а якщо ні – то мовчите.
Прибери мерщій в кімнаті, і чистим вмитим до сніданку, привітайся до матусі: - Рідна, з добрим ранком!
Потім радісним, привітним поспішай до трав, до квітів. А щоб день пройшов немарно – з усіма поводься гарно.
Без запрошення йди в гості. Не вітайся там ні з ким. І нізащо слів «Будь ласка» і «Пробачте» не кажи.
Не вмивайтеся ніколи і не мийте навіть рук. Не потрібне це заняття, і не варте скількох мук.
Друг в біді не лишить, щирим словом втішить, отакий він не зрадливий справжній друг.
У дівчаток гарні кіски, але надто вже малі, а щоб більші виростали, ми їх тягнем до землі.
Галасуй, пищи, гукай, коли хтось відпочиває!
Не роби комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
Золоте правило ввічливості говорить: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе».
А тепер послухайте віршик про дівчинку і скажіть, чому на неї всі ображаються?
Я дуже ввічлива і тихенька дівчинка!
Тільки не знаю, чого це на мене так сердяться в школі,
Та я ж не чіпаю нікого ніколи,
Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо,
А з цього виходить одне тільки лихо!
Оце я сказала – така в мене звичка –
Що в Лесі, як мишачий хвостик, косичка.
Що в Каті спідничка – неначе з рогожі,
Та ще й черевички на човники схожі.
Що в Галі волосся нечесане досі,
Що очі в Мар’янки маленькі та косі,
Що в зошиті Олі самі тільки плями:
Напевне, бруднющими пише руками.
Я ж правду кажу їх. І що тут такого?
Та я ж не чіпаю ніколи нікого.
Сиджу собі тихо і в школі, і в дома,
І чом вони сердяться всі, невідомо?
Так чому ж всі сердяться на дівчинку?
Як ви вважаєте, ця дівчинка вихована, ввічлива?
А що потрібно робити чи говорити, щоб з вами не було того, що трапилося з дівчинкою?
А чи знаєте ви, як одним словом можна назвати добрі, приємні, хороші слова, яке ми з вами часто говоримо своїм рідним, друзям, знайомим? Давайте відгадаємо це слово.
Спочатку називаєте голосні звуки, які є в цьому слові, а потім приголосні. У слові 10 букв.
к о м п л і м е н т
А тепер повчимося говорити компліменти. Діти по черзі виходять парами і говорять одне одному компліменти. Ну, здається, ми все з вами вивчили, повторили, і можна дорослим надіятись на те, що ви всі сьогодні будете ввічливими, чемними і вихованими дітьми. Але, як я довідалася, бувають і від чемності неприємності.
Неприємності від чемності.
Обіцяв Пилип матусі:
От за чемність я візьмуся!
В школі шануватимусь,
До усіх вітатимусь.
Пилипко виходить із хати.
Як же чемність показати?
Сторож ніч сторожував
Сторож вранці задрімав.
Наш Пилип – гуп, гуп! – у ганок:
Агов, дядьку, добрий ранок!
Дядько не вітається,
Він з просоння лається…
Наздогнав Пилип Фросину.
Смик за косу, за хустину:
Здоровкаюсь аж двічі я,
Ти чого неввічлива? –
Не чути вітання Фросі,
Вона нечемна досі.
Стоїть вожата край вікна,
Складає купу книг вона.
Пилип набіг на ноги:
Посуньтеся з дороги!
Світ мені не заступайте,
Я кажу вам «Здрастуйте!»
Розгнівалась вожата:
Треба старших поважати!
Пилип вожату – за рукав:
Та я ж вам «Здрастуйте» гукав,
Хі ба вам неприємно,
Що я вітаюсь чемно?
Пилип у класі вдруге:
Добридень! – каже другу.
Той напихає рота,
Вітатись неохота.
Пилип гукнув: - Нечема!
І штовхнув Артема.
Артем ковтнув:
Чого прилип?
І стусана дістав Пилип.
Від тієї чемності
Тільки неприємності!
Чому Пилип мав такі неприємності?
Чи був він дійсно чемним, ввічливим, вихованим хлопчиком?
Чи спостерігали ви подібні історії у себе в класі?
Виправіть помилки Пилипа.
Отже, складаємо правила ввічливого спілкування.
Завжди вітайтеся, прощайтеся, не забуваючи про «чарівні слова».
Не давайте нікому прізвиськ.
Не втручайтеся в розмову дорослих.
Вмійте уважно слухати співрозмовника, не перебивайте його.
Не розмовляйте зі старшими зухвало, коли навіть не погоджуєтесь з їхньою думкою. Висловіть свої заперечення чемно, спокійним голосом. Бо як сказав Омар Хайям: «П’ять правил пам’ятай завжди: кому, коли, про кого, як і де говориш ти».
А ще запам’ятайте.
Завжди будь ввічливим з усіма. На ввічливість витрачаєш мало, а одержуєш багато.
Вчись допомагати людям і словом і ділом.
Будь щирим у своїх думках і щедрим у своїх вчинках.
Знай, що зло породжує ще більше зла, а доброта породжує доброту, любов і красу людської душі.
Вчись бути мудрим і розумним, адже дурні тільки в казці щасливі.
Прислів’я про ввічливість
Розділіть слова і прочитайте прислів’я.
Шануйте людей і вас шануватимуть.
Скромність прикрашає людину.
Слова щирого вітання кращі за частування.
Ввічливих і лагідних скрізь шанують.
Не хвали себе сам, нехай тебе люди похвалять.
Умій сказати, умій і змовчати.
Гостре словечко ранить сердечко.
Лагідне слово – що ясний день.
І ми всі дуже хочемо, щоб ви на канікулах, чи коли закінчите навчання в школі не поводились так як хлопчик із вірша А. Антоненка «Сашко»
В трамваї переповненім
Сашко з м’ячем сидить,
А біля нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
Та вчать, - Сашко відказує, -
Але у дану мить.
Розпочались канікули
І нас ніхто не вчить.
Як би ви поводились на місці Сашка?
Якщо хочеш, друже,
Щоб тебе любили,
Чемним і привітним
Добрим, вихованим будь!
Не роби другому,
Що тобі не мило!
Правило це мудре,
Друже не забудь

Приложенные файлы

  • docx 80514
    Размер файла: 45 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий